2022-1-2_02

Агора антична та віртуальна: до проблеми трансформації соціальності

Олена ЯЦЕНКО кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри менеджменту та інноваційних технологій соціокультурної діяльності НПУ імені М. П. Драгоманова, Visiting researcher in Institute for HumanCentered Engineering, School of Engineering and Computer Science, Bern University of Applied Sciences, Biel, Switzerland
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ORCID: http://orcid.org/ 0000-0003-0584-933Х

УДК 1:316.4
DOI10.31392/NPU-VOU.2022.1–2(84–85).02

Завантажити
(повний текст статті буде доступний через рік після випуску друкованого видання)

Ключові слова: соціальність, філософія, діалог, віртуальність, віртуальний комунікативний простір, свобода.

Анотація:
Аналітика феномену соціальності здійснюється на основі практик рефлексії свободи, що в авторській концепції асоціюється з філософським способом мислення, і відповідно, його внутрішньою метафізичною структурою. Античний ідеал комунікативного дискурсу як реалізація соціальності в плюралізмі конкуруючих нарративів опису дійсності та суспільного устрою трансформується в ході цивілізаційного поступу в різні історичні конфігурації цього феномену. Розвиток ІКТ фундаментально змінює принципи експлікації соціальності, віртуальний комунікативний простір визначено через «4А»: анонімність, актуальність, амнезію та анестезію

Посилання
1. Галкин А. І Философские проблемы виртуальной реальности. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/filosofskie-problemy-virtualnoy-realnosti (дата звернення 19.08.2019)
2. Лаптинова Ю. И. Параструктурность интерпассивной социальности. URL: http://jurnal.org/articles/2013/filos1.html (дата звернення 26.08.2019)
3. Лосев А. Ф. (2005). Комментарии к диалогам Платона, Компиляция из четырехтомного издания диалогов Платона. Киев: PSYLIB. URL: http://psylib.org.ua/books/losew06/index.htm (дата звернення 1410.2018).
4. Лубский А. В. (2011). Социальные науки и социальная реальность: к вопросу о погружении в виртуальность. Научная мысль Кавказа. № 4. С.19–29.
5. Ницше Ф. (1990). Злая мудрость // Сочинения: в 2 т. Т.1. 829 с.
6. Носов Н. А. (1999). Виртуальная реальность. Вопросы философии. № 10. С. 152–164.
7. Орехов С. И. (2002). Поиск виртуальной реальности. Омск. 183 с.
8. Сартр Ж.-П. Виходу немає. URL: https://modernlib.net/books/sartr_zhanpol/net_vihoda/read_3/ (дата звернення 17.05.2018)
9. Butt T. (1998). Sociality, role, and embodiment. Journal of Constructivist Psychology. Volume 11, Issue 2, рр. 105–116. URL: https://doi.org/10.1080/10720539808404643
10. Gilbert M. (1998). In Search of Sociality. Philosophical Explorations. An International Journal for the Philosophy of Mind and Action. Volume 1, Issue 3, рр. 233–241. URL: https://doi.org/10.1080/10001998098538702
11. Gunkel D. J. (2008). The matrix reconsidered. Thinking through binary logic in science fiction and social reality. Information, Communication & Society. Volume 11, Issue 6: Social Science Fiction: Thinking Beyond the Information Society, рр. 816–830. URL: https://doi.org/10.1080/13691180802005204
12. Hjorth D. (2013). Public entrepreneurship: desiring social change, creating sociality. Entrepreneurship & Regional Development. An International Journal, Volume 25, Issue 1–2: The distinctiveness of the European tradition in entrepreneurship research, рр. 34–51. URL: https://doi.org/10.1080/08985626.2012.746883
13. Leitner L. M., Pfenninger D. T. (1994). Sociality and optimal functioning. Journal of Constructivist Psychology, Volume 7, Issue 2, рр. 119–135. URL: https://doi.org/10.1080/10720539408405073
14. Malpas J. (1997). Space and sociality. International Journal of Philosophical Studies, Volume 5, Issue 1, рр. 53–79. URL: URL: <https://doi.org/10.1080/09672559708570845
15. Pappin G. J. (2012). In the Image of Technology: Modern Freedom, Virtual Reality. Perspectives on Political Science, Volume 41, Issue 4, рр. 207–215. URL: https://doi.org/10.1080/10457097.2012.713266
16. Pink S. (2008). Re-thinking Contemporary Activism: From Community to Emplaced Sociality. Ethnos. Journal of Anthropology, Volume 73, Issue 2, рр. 163–188. URL: <https://doi.org/10.1080/00141840802180355
17. Radice M. (2019). Sociality, spatiality, conviviality, community. Ethnic and Racial Studies, Volume 42, Issue 3, рр. 395–401. URL: https://doi.org/10.1080/01419870.2019.1536275
18. Stack T. (2012). Beyond the state? Civil sociality and other notions of citizenship. Citizenship Studies, Volume 16, Issue 7, рр. 871–885. URL: https://doi.org/10.1080/13621025.2012.716197
19. Thompson L., Cupples J. (2008). Seen and not heard? Text messaging and digital sociality. Social & Cultural Geography, Volume 9, Issue 1, рр. 95–108. URL: https://doi.org/10.1080/14649360701789634

2022-1-2_03

Витоки українського та європейського архетипів у контексті нооантропології

Костянтин КОРСАК викладач Київського медичного університету, доктор філософських наук, професор

УДК 930.85”634/636”(100+477)+140.8+338.22
DOI 10.31392/NPU-VOU.2022.1–2(84–85).03

Завантажити
(повний текст статті буде доступний через рік після випуску друкованого видання)

Ключові слова: археометрія, палеогенетика, нооантропологія, канібалізм, неоліт, гуманістична парадигма, аграрна хвиля, праукраїнський архетип, Західний геноцид землеробів, агресивна парадигма, Велике Трипілля, індоєвропейська культура, сучасна західна агресія.

Анотація:
Автор поєднує нові досягнення археометрії, палеогенетики й інших наук ХХІ ст. терміном «нооантропологія». Розглянуто причини європейського поділу на Схід і Захід. Використано факти щодо часових і територіальних характеристик початку переходу від канібалізму до прагуманізму. Наведено безсумнівні докази цього неолітичного прогресу в інтервалі 15–7 тисяч років тому на теренах Анатолії. Лідерами змін були генетичні пращури українців та інших європейських землеробів. Вони сформували і зміцнили високоморальний архетип, який в енеоліті поширили на більшу частину Європи. Наведено факт геноциду цих землеробів пращурами сучасних європейців в інтервалі часу 5,5–3,5 тис. років тому, що знищило гуманістичну парадигму на Заході. Вона збереглася тільки на Сході у Трипіллі і частині слов’янського світу. Подальша історія Заходу відзначена видатним антигуманізмом аж до сьогодення, спробами нав’язати свій світогляд і цінності українцям та іншим хранителям давнього архетипу. Спроби не припиняються й зараз, адже Захід нав’язує Україні неприйнятні засади поведінки, намагається гальмувати прогрес через економічні та освітні приписи і поради.
Захід не має права на повчання, адже не він, а наші пращури здійснили перше індоєвропейське одуховлення і започаткували ноодуховлення–ХХІ.

Посилання
1. Вандерхаген П. (2021). Ученые пришли к выводу: человек – ошибка природы. URL: https://novosti-n.org/ukraine/Uchenie-pryshly-k-vivodu-chelovek-oshybka-pryrodi-279817. 30-09-2021 (зверенення 9-02-2022).
2. Завалій О. (2021). Трипільський ритуальний календар з простору Небелівського Храму // Идеи. Философско списание: международно многоезично научно-теоретично приложение, Брой 1(17)-2(18), юни-ноември, година Х, 2021, с. 103–116. DOI: https://doi.Org/10.34017/1313-9703-2021-1(17)-2(18)-103-116
3. Корсак К.В. (2018). Вища освіта в умовах шкідливих інформаційних епідемій // Вища освіта України. 2018. № 3. С. 32–44.
4. Кочубей Н., Кірик Т. (2021). Освіта сучасної України в контексті сталого розвитку та ноотехнологій // Вища освіта України. 2021. № 2. С. 44–52, 91–92.
5. Солома перетворилася в пінопласт: українські вчені випадково створили пластик з грибів. URL: https://www.rbc.ua/rus/styler/soloma-prevratilas-penoplast-ukrainskie-uchenye-1606292737.html; 25-11-2020 (запит 9-02-2022).
6. Цивілізаційний вибір України: парадигма осмислення і стратегія дії: національна доповідь / ред. кол.: С. І. Пирожков, О. M. Майборода, Ю. Ж. Шайгородський та ін.; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Київ: НАН України, 2016.
7. Diamond J. M. (1997). Guns, Germs, and Steel: The Fates of Human Societies, W.W. Norton & Co.
8. Librado, P., Khan, N., Fages, A. et al. The origins and spread of domestic horses from the Western Eurasian steppes. Nature 598, 634-640 (2021). URL: https://doi.Org/10.1038/s41586-021-04018-9
9. Vernadsky W. L'autotrophie de I'humanité // Revue générale des sciences. 1925. No. 17/18, pp. 495–502. URL: http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k171004/f500.item.zoom
10. Wade N. (2016). Before the Dawn: Recovering the Lost History of Our Ancestors. Мoscow: Аlpina non-phikshn, 2016. URL: http://lib.rus.ec/b/609023/read
11. Wilson E. O. (2012). The Social Conquest of Earth, Liveright Publishing Corporation, New York. URL: https://www.litmir.me/br/?b=250777&p=31 (appeal 24-01-2022)
12. Wimmer JLE, Xavier JC, Vieira AdN, Pereira DPH, Leidner J, Sousa FL, Kleinermanns K, Preiner M and Martin WF (2021). Energy at Origins: Favorable Thermodynamics of Biosynthetic Reactions in the Last Universal Common Ancestor (LUCA). Front Microbiol. 12:793664. doi: 10.3389/fmicb.2021.793664. URL: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fmicb.2021.793664/full

2022-1-2_04

Кібернетичні вимоги до освітнього процесу у вищих навчальних закладах

Петро СІКОРСЬКИЙ доктор педагогічних наук, професор, почесний академік НАПН України, професор кафедри педагогіки та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка», м. Львів
Ігор КОЛОДІЙ кандидат педагогічних наук, доцент, професор кафедри педагогіки та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка», начальник відділу забезпечення функціонування системи управління якістю освіти Львівської політехніки, м. Львів

УДК 373.3
DOI 10.31392/NPU-VOU.2022.1–2(84–85).04

Завантажити
(повний текст статті буде доступний через рік після випуску друкованого видання)

Ключові слова: заклад вищої освіти, освітній процес, управління освітнім процесом, планування, мотивація, контроль і оцінювання..

Анотація:
У статті розглядаються проблеми забезпечення високої якості підготовки кваліфікованих фахівців в умовах дистанційного навчання, яке в Україні має об’єктивні причини (ковід, війна). Якість освіти залежить від якісної освітньої підготовки до навчальних занять науково-педагогічних працівників, у тому числі й від управління освітнім процесом, тобто від урахування кібернетичних вимог до нього. Зважаючи на основні складові управлінського процесу (планування, організація виконання запланованого, мотивація, контроль, корекція і оцінювання), автори статті аналізують можливості кожної складової для спонукання студентів до систематичного відвідування навчальних занять, підготовки до них і демонстрації високих навчальних досягнень студентів під час контролю.
Для цього потрібно підготувати якісні навчально-методичні матеріали в електронному вигляді (тексти лекцій із тестовими завданнями після кожної лекції, план проведення практичних (семінарських) занять, методичні вказівки до самостійної роботи студентів, підготовки до контрольних зрізів, курсових робіт, а також до складання заліків (екзаменів) тощо). Ведеться пошук посилення мотивації студентів до якісного навчання, перебуваючи за межами аудиторій. Велика роль у цьому відводиться, з одного боку, чіткому дотриманню кібернетичних вимог до освітнього процесу, а з іншого – добре продуманим критеріям оцінювання стану засвоєних студентами знань. В оцінюванні навчальних досягнень українських студентів можна використати досвід американських вищих закладів освіти. В умовах дистанційного навчання важливо спонукати студентів до відвідування навчальних занять, активізувати їхню навчально-пізнавальну діяльність. Ці проблеми досліджуються у науковій статті.

Посилання
1. Закон України «Про освіту». URL: https://www.pedrada.com.ua/article/1484-znayomtesya-zakon-ukrani-pro-svtu-2017.
2. Кравченко О. О. Інновації в освіті та науці: проблеми і перспективи розвитку: колективна монографія. Київ, 2014. 410 с.
3. Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ХХІ ст. URL: https://studfiles.net/preview/5538098/page:36.
4. Порохня В. М., Ус Г. О. Моделювання ефективності функціонування системи управління знаннями вищого навчального закладу // СУЕМ: Серія "Економіка і менеджмент". 2013. № 1(14). С. 177–178.
5. Романовський О. Особливості вищої освіти США // Рідна школа. 2000. №1. С. 31–50.
6. Саух П. Ю. Інновації у вищій освіті: проблеми, досвід, перспективи: монографія. Житомир, 2011. 441с.
7. Свіщов М. В. Інновації учбового процесу та їх вплив на рівень підготовки фахівців // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну: зб. наук. праць. Київ, 2011. № 5 (61). С. 142–145.
9. Яблочніков С. Л. Системно-кібернетичний підхід до управління в освіті: автореф. дис. … д-ра пед. наук: 13.00.10 / Держ. закл. «Луган. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка». Луганськ, 2012. 44 с.

2022-1-2_05

Становлення конкурентоспроможності майбутніх фахових молодших бакалаврів з інженерії програмного забезпечення

Владислава ЛЮБАРЕЦЬ доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри менеджменту та інноваційних технологій соціокультурної діяльності Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, м. Київ ORCID ID 0000-0001-8238-1289

Аліна ЛЮБИМА завідувач відділенням «Підприємництва та інформаційних технологій», Київського фахового коледжу туризму та готельного господарства, м. Київ ORCID ID 0000-0001-8165-5022 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

УДК: 377/378:006
DOI 10.31392/NPU-VOU.2022.1–2(84–85).05

Завантажити
(повний текст статті буде доступний через рік після випуску друкованого видання)

Ключові слова: конкурентоспроможність, компетентність, майбутні фахові молодші бакалаври з інженерії програмного забезпечення, фахова передвища освіта, професійна освіта.

Анотація:
У статті досліджено стан розробленості проблеми становлення конкурентоспроможності майбутніх фахових молодших бакалаврів з інженерії програмного забезпечення. Здійснено аналітичний огляд нормативних документів та наукової літератури для уточнення поняття «формування конкурентоспроможності фахових молодших бакалаврів з інженерії програмного забезпечення».
Розкрито важливість цифровізації професійної підготовки майбутніх фахових молодших бакалаврів з інженерії програмного забезпечення, як гармонійне поєднання високих темпів розвитку цифрових технологій з традиційними та інноваційними методами впливу на формування критичного та креативного мислення. Означено важливість формування симбіозу трансверсальних, професійних та цифрових компетентностей майбутніх фахових молодших бакалаврів з інженерії програмного забезпечення. Констатовано, що формування компетентностей майбутніх фахових молодших бакалаврів з інженерії програмного забезпечення у фаховій передвищій освіті передбачає постійне оновлення змісту освітньої програми, методів, технологій, засобів, підручників.

Посилання
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», (2004). 1440 с.
2. Драч І. І. (2013). Особливості професійної діяльності викладачів вищої школи в інформаційному суспільстві // Імідж сучасного педагога. № 1. С. 27–30.
3. Любарець В. В. (2011). Аналіз сутності поняття професійної компетентності. // Педагогічний альманах. Вип. 9. С.169–174.
4. Любарець В. В., Любима А. Є. (2022). Креативність освітнього середовища – запорука професійного зростання майбутніх фахівців // Актуальні проблеми науки, освіти та суспільства в сучасних умовах: збірник тез доповідей міжнародної науково-практичної конференції (Полтава, 28 травня 2022 р.): у 2 ч. Полтава: ЦФЕНД, Ч. 1. С.10–12
5. Ніколаєнко С. (2006). Якість вищої освіти в Україні: погляд у майбутнє // Вища школа. № 2. С. 3–23.
6. Стандарт фахової передвищої освіти за освітньо-професійним ступенем фаховий молодший бакалавр з галузі знань 12 «Інформаційні технології», спеціальності 121 «Інженерія програмного забезпечення». (2021). URL: mon.gov.ua
7. Стрюк К. М. (2016). Зміст професійної компетентності майбутніх фахівців із комп’ютерної інженерії. // Збірник наукових праць «Педагогічні науки» МОН України, Херсон. держ. ун-т. Херсон, Вип. LXXІІІ, Т. 2. С. 118–122.

2022-1-2_06

Розширення цифрових навичок науково-педагогічних працівників медичних
ЗВО в системі післядипломної освіти

Ганна КАШИНА доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри менеджменту та інноваційних технологій соціокультурної діяльності Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, м. Київ ORCID ID 0000-0002-2829-9847

УДК 378
DOI 10.31392/NPU-VOU.2022.1–2(84–85).06

Завантажити
(повний текст статті буде доступний через рік після випуску друкованого видання)

Ключові слова: наукові і науково-педагогічні працівники медичних ЗВО, курси підвищення кваліфікації, післядипломна освіта, професійний розвиток, цифрові навички, цифрова компетентність.

Анотація:
Статтю присвячено пошуку ефективних методів організації підвищення кваліфікації наукових і науково-педагогічних працівників медичних ЗВО у системі післядипломної освіти, що забезпечує їх професійний та особистісний розвиток в умовах цифровізації освіти. Зазначено, що проблема неперервної освіти наукових і науково-педагогічних працівників медичних ЗВО у системі післядипломної освіти є актуальною в педагогічній науці, проте науковці не сформували практичних напрямів реалізації розроблених теорій у цілісному процесі їх професійного розвитку. З метою забезпечення ефективності професійного та особистісного розвитку науково-педагогічних працівників медичних ЗВО у системі післядипломної освіти розроблено програму курсу «Організація та підтримка дистанційного та змішаного навчання у медичних ЗВО», яка впроваджена у провідних закладах вищої медичної освіти України. Під час виконання програми післядипломної освіти наукові та науково-педагогічні працівники медичних ЗВО освоюють низку сучасних інструментів, методів та технології, які забезпечать успішне виконання завдань педагогічної діяльності в умовах цифрового освітнього середовища. Розроблена програма курсу підвищення кваліфікації наукових і науково-педагогічних працівників медичних ЗВО охоплює основні науково-теоретичні підходи сучасної педагогічної науки, передусім на основі інформаційного підходу як одного із стратегічних напрямків державної політики в освітній галузі, яка орієнтована на досягнення високого освітнього результату в умовах цифровізації освіти.

Посилання
1. Глазунова О., Волошина Т., Корольчук В., Мокрієв М., Кузьмінська О. (2022). Модель доставки цифрового навчального контенту в умовах відкритої університетської освіти // Фізико-математична освіта. № 34(2). С. 12–17.
2. Кашина Г. С. (2018). Науково-природнича підготовка педагогів у системі післядипломної освіти засобами інформаційно-технологічного забезпечення: монографія. Херсон: Вид-во «ОЛДІ–ПЛЮС». 315 с.
3. Ключові компетентності для навчання протягом життя: Рекомендація 2018/0008 Європейського Парламенту та Ради (ЄС). Київ: Представництво ЄС в Україні. (2021). URL: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/3c0580f9-6f6b-11ec-9136-01aa75ed71a1 (20.07.2022)
4. Олійник В. В. (2009). Модернізація системи післядипломної педагогічної освіти України в умовах змін // Післядипломна педагогічна освіта: європейські орієнтири та регіональні пріоритети: тези міжнародної наук.-практ. конф. (10–11 вересня 2009 р., м. Біла Церква) / за наук. ред. В. В. Олійника, Л. М. Карамушки, Н. І. Клокар, Л. І. Даниленко. Біла Церква. С. 20–22.
5. Уліщенко В.В., Кашина Г. С. (2022). Організація та підтримка дистанційного та змішаного навчання у медичних ЗВО. Освітня програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та викладачів НМО імені О.О. Богомольця. URL: https://drive.google.com/file/d/1wZWwEbL0u9OhgGS00iS9fdESJODCrLRn/view (20.07.2022)
6. Carretero S., Vuorikari R., Punie Y. (2017). DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use. // Publications Office of the European Union. Luxembourg. URL: https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC106281/web-digcomp2.1 pdf. (20.07.2022)
7. Liubarets V., Miroshnichenko T., Cherusheva G., Pyzh N., Protas O. (2022). Control Monitoring of the Educational Process of Students With Special Learning Needs. Journal of Higher Education Theory and Practice. North American Business Press, № 22 (5). P. 60–73

2022-1-2_07

 Промоція та маркетинг: стратегії модернізації вищої школи

Марія ШЕРЕМЕТ доктор педагогічних наук, професор, декан факультету спеціальної та інклюзивної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова, почесний академік НАПН України, заслужений працівник освіти України E-maіl: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. orcid.org/ 0000-0003-1437-3820

Дар’я СУПРУН доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри спеціальної психології та медицини факультету спеціальної та інклюзивної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. orcid.org/ 0000-0003-4725-094X

УДК 378:37.014.3:339.138
DOI 10.31392/NPU-VOU.2022.1–2(84–85).07

Завантажити
(повний текст статті буде доступний через рік після випуску друкованого видання)

Ключові слова: інтернаціоналізація, мобільні міжнародні студенти, іноземні студенти, інклюзія, маркетинг університету.

Анотація:
Підняте питання Європейського вибору: освітніх цінностей світового та національного рівня. Акцентується увага на важливості та необхідності вивчення і втілення прогресивного зарубіжного досвіду у сфері вищої освіти. Указано на шляхи провадження в вітчизняне суспільство новітньої парадигми інклюзивного соціально-освітнього середовища в якості базису соціальної захищеності, відповідальності та соціальної згуртованості громадян України в умовах сучасних інтеграційних викликів засобом формування соціально-корпоративної відповідальності та зобов’язаності університетів і зміцнення соціальної згуртованості загалу. Визначено актуальні питання ролі університетів у суспільстві, стратегії та тренди їх модернізації, а саме промоуції та маркетингу університетів, здійснення профорієнтаційної роботи, сприяння кар’єрному розвитку студентів, інтернаціоналізації освіти тощо. Наведено аналітичний огляд розвитку ЗВО як фактора інтеграції до всесвітнього науково-освітнього простору. Висвітлено нагальний стан становлення інклюзивного, інноваційного, соціально згуртованого суспільства та схарактеризовано концепції реформування, базиси перспективного бачення розвитку вітчизняної вищої освіти. Визначено ключові параметри з метою забезпечення конкурентоспроможності фахівця. Окреслено перспективи модернізації професійної підготовки в умовах інклюзивного суспільства.

Посилання
1. Супрун, Д. М. (2017). Професійна підготовка психологів в галузі спеціальної освіти: монографія. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2017. 392 с.
2. Супрун, Д. М. (2019). Модернізація змісту професій ної підготовки психологів в галузі спеціальної освіти: монографія. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2018. 492 с.
3. Супрун, Д. М. (2018a). Теорія та практика професійної підготовки психологів в галузі спеціальної освіти: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.03. Київ, 2018. 657 с.
4. Супрун, Д. М. (2018b). Management – a component of psychologists’ professional training (Менеджмент – складова професійної підготовки психологів): навч.-метод. посібник для студентів, слухачів магістратури та практикуючих психологів. Київ, 2019. 390 с.
5. Супрун, Д. М. (2021). Psychology of Management (Психологія Управління): навч.-метод. Посібник для студентів, слухачів магістратури та практикуючих психологів. Киї в: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 384 с.
6. Cупрун, М. О. (2005). Корекційне навчання учнів допоміжних закладів освіти: витоки, становлення та розвиток (друга половина ХІХ – перша половина ХХ ст.): монографія. Київ: Вид. КЮІ МВСУ Паливода А.В., 350 с.
7. Шеремет, М. (2018). Вища освіта в Україні: інтернаціоналізація, реформи, нововведення // Становлення особистості дитини в умовах сучасного розвитку суспільства: соціально-педагогічний, психологічний, корекційний та медичний аспекти. Полтава: ТОВ «АСМІ», С. 238–242.
8. Шеремет, М. К. & Супрун, Д. М. (2017). Самоздій снення в контексті професій ної підготовки психологів в галузі спеціальної освіти: матеріали Всеукр. (заочної ) наук.-практ. конф. присвяч. 5-річчю кафедри корекц. освіти та спец. психол. Харків. С. 382–385.
9. Fedorenko, M., Suprun, D. (2019). Psychological Linguodidactics of Speech Development Activity of Senior School Age Children with Autistic AbnormalitiesWEB OF SCIENCE Published: Apr. 2019 in PSYCHOLINGUISTICS.
10. Suprun, D. (2020). Formation of the Primary School Teachers' Information Competency in Postgraduate EducationWEB OF SCIENCE Published: Sep. 2020 in Postmodern Openings.
11. Suprun, D., Griban, G., Okhrimenko, I. (2021) Formation of Psychophysical Readiness of Cadets for Future Professional Activity The Open Sports Sciences Journal, 2021, 14: 1–8 Electronic publication date: 22/03/2021] [Collection year: 2021] SCOPUS Core Collection https://opensportssciencesjournal.com/VOLUME/14/PAGE/1/FULLTEXT
12. Sheremet, M., Suprun, M., Suprun, D. (2020) Future Psychologists' Readiness to Work in Conditions of Social Cohesion in EducationWEB OF SCIENCE Published: Sep. 2020 in International Journal of Applied Exercise Physiology.
13. Zhuravlova L., Sheremet M., Dmytriieva I., Suprun D. (2020). State of formation of motivation as one of the structural-functional components of speech development of primary schoolchildren with dysgraphia. International Journal of Psychosocial Rehabilitation. Vol. 24, Issue 08, рр. 8985–8999. URL: https://doi.org/10.37200/IJPR/V24I8/PR280893
14. Zhuravlova, L., Sheremet, M., Suprun, D., Fedorenko, S., & Dubiaha, S. (2021). Results of the Examination of Primary School Students By Means of Speech Therapy Screening. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 12(1), 326-342. https://doi.org/10.18662/brain/12.1/185

2022-1-2_08

Організація науково-освітніх заходів в умовах дистанційних комунікацій

Галина КОЗЛАКОВА  доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АМСКП Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">

УДК 681.3:002
DOI 10.31392/NPU-VOU.2022.1–2(84–85).08

Завантажити
(повний текст статті буде доступний через рік після випуску друкованого видання)

Ключові слова: навчальний процес, дистанційні лекції, навчальні матеріали, інформаційно-комунікаційні платформи, адміністратори, викладачі, студенти, університет.

Анотація:
Подано узагальнений аналіз можливостей щодо організації і проведення науково-освітніх заходів в умовах дистанційних комунікацій, тобто під час карантину або неможливості відвідання університету. Підставою для підготовки матеріалів стало фактичне використання інформаційно-комунікаційних платформ типу Zoom, Classroom та інших в усіх видах університетської діяльності, а саме адміністративній, науковій, освітній. Розглянуто особливості підготовки до цієї роботи викладачів, студентів, керівників підрозділів університету. Визначено наявність зв’язків між рівнем активності студентів у дистанційних комунікаціях та рівнем якості знань.
Обговорюються проблеми оновлення інфраструктури вищого навчального закладу з метою забезпечення дистанційних комунікацій, а також підтримки у належному стані навчальних приміщень і корпусів в умовах мінімальної присутності персоналу.

Посилання
1. Дистанционное обучение: теория и практика // Гриценко В. И., Кудрявцева С. П., Колос В. В., Веренич Е. В. Київ: Наукова думка, 2004. 376 с.
2. Преждо Л. Н., Кондратенко Н. Е., Карпенко М. П. Дистанционные технологии в учебном процессе. Харьков: Гуманитарно-технический институт, 2001. 112 с.
3. Стефаненко П. В. Дистанционное обучение в высшей школе: монография. Донецк: ДонНТУ, 2002. 400 с.
4. Козлакова Г. О. Інформаційно-програмне забезпечення дистанційної освіти: зарубіжний і вітчизняний досвід: монографія. Київ: ВЦ „Просвіта”, 2002. 230 с.
5. Козлакова Г. Зміна діяльнісної парадигми викладача при дистанційному навчанні // Вища освіта України. 2003. № 4 (10). С. 91–95.
6. Козлакова Г., Пахотіна П. Еволюція дисциплін циклу „Інформатика” в історичному аспекті // Вища освіта України, 2009. № 2. Додаток 3. Тематичний вип. „Педагогіка і психологія вищої школи”. С. 542–545.
7. Козлакова Г. Дистанційна вища технічна освіта в умовах карантину / Галина Козлакова, Богдан Сусь та ін. // Вища освіта України. 2020. № 2. С. 67–74.
8. Козлакова Г. Часопис „Вища освіти України” як основа формування науково-педагогічних шкіл // Вища освіта України. 2021. № 2. С. 28–35.

2022-1-2_09

Екологічна освіта англійською мовою у вищій школі

Тамара ДУДАР доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри екології, Національний авіаційний університет, м. Київ
Тетяна САЄНКО доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри екології, Національний авіаційний університет, м. Київ
Маргарита РАДОМСЬКА кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри екології, Національний авіаційний університет, м. Київ
Адріан ЯВНЮК кандидат біологічних наук, доцент, доцент кафедри екології, Національний авіаційний університет, м. Київ

УДК 373.5.091.27:741
DOI 10.31392/NPU-VOU.2022.1–2(84–85).09

Завантажити
(повний текст статті буде доступний через рік після випуску друкованого видання)

Ключові слова: вища освіта, екологічна освіта, освіта англійською мовою, екологічна безпека, сталий, збалансований розвиток, ноосферна парадигма освіти.

Анотація:
Узагальнено науково-педагогічний досвід кафедри екології НАУ (Національного авіаційного університету), яка об’єднала фахівців різних галузей для пошуку сучасних підходів у викладанні екологічних дисциплін у вищій школі для сталого, збалансованого, екобезпечного розвитку суспільства. Завданнями дослідження є обґрунтування потреби ноосферного наукового світогляду викладачів і студентів та врахування двадцятирічного досвіду роботи колективу, визначення шляхів її подальшого вдосконалення в умовах цифровізації освітнього процесу й дистанційного навчання. Практична цінність дослідження полягає у можливості застосування отриманих авторами результатів щодо: моделювання екологічної підготовки фахівців у вітчизняній системі вищої освіти; широкого застосування досвіду викладачів кафедри в умовах сучасних викликів; розробки навчальних планів, програм, навчальних і методичних посібників для поширення знань про цілісність світу, екологічну етику, мислення, світогляд, свідомість, культуру загалом; необхідності розбудови природоузгодженого, екологічно безпечного, гармонійного суспільства.
Актуальність екологічної освіти англійською мовою зумовлена викликами сучасності, у контексті яких робоча мова розглядається як спільний правовий інструментарій для вирішення нагальних проблем довкілля, що не мають адміністративних кордонів. Розвиток ноосферного світогляду сприяє ідеї глобалізації освіти, процесу взаємодії національних систем навчання, універсалізації стандартів, характеристик і параметрів глобальної системи освіти. Це довгий і складний шлях, що вимагає розширення комунікацій, у тому числі програм обміну студентами, викладачами та науковцями й необхідність знання фахової англійської мови. Наш більш ніж двадцятирічний досвід підготовки фахівців-екологів англійською мовою демонструє важливість використання першоджерел мовою оригіналу для вирішення нагальних екологічних проблем, а це переважно англомовна інформація.

Посилання
1. Вернадський, В. І. (1997). Наукова думка як планетарне явище. Київ: Наукова думка. 270 с.
2. Дудар, Т. В., Фролов, В. Ф., Савицький, В. Д. (2019). Екологічна освіта: природничі науки в контексті сучасних тенденцій розвитку // IV Всеукр. наук.-метод. конф. «Сучасні аспекти забезпечення екологічної складової підготовки фахівців» (Харків, ХНАДУ, 24 жовтня 2019 р.). С. 47–50.
3. Саєнко, Т. В. Освіта екобезпечного інформаційного суспільства: проблеми і перспективи: монографія. Київ: Освіта України, 2008. 280 с.
4. Саєнко, Т. В. Екологічна освіта – основа екобезпеки та сталого розвитку // Вища освіта України. 2020. № 2 (77). С. 30–36.
5. Саєнко, Т. В. Енергоінформаційний потенціал особистості у контексті ноосферогенезу // Вища освіта України. 2020. № 3 (78). С. 33–40.
6. Саєнко, Т. В. Ноосферний розвиток особистості в умовах перехідного періоду // Вісник НАУ. Серія: Педагогіка. Психологія: зб. наук. пр. Київ: НАУ, 2020. Вип. 1 (16). С. 123–130.
7. Саєнко, Т., Осипенко О. Поглиблення екологічної компетентності в структурі професійної підготовки майбутніх архітекторів у закладах вищої освіти // Вища освіта України. 2021. № 2 (81). С. 77–83.
8. Бугаев, А. Ф. Кодекс новой цивилизации: основы экологической безопасности. Київ: Вид-во «СПД Павленко», 2020. 624 с.

2022-1-2_10

Принципи модернізації мовних стратегій: виклики глобалізації

Інна ДОРОШЕНКО аспірант кафедри соціальної філософії, філософії освіти та освітньої політики Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ORCID iD: http://orcid.org/0000-0001-9884-8517

УДК 37.014.542:81-13
DOI 10.31392/NPU-VOU.2022.1–2(84–85).10

Завантажити
(повний текст статті буде доступний через рік після випуску друкованого видання)

Ключові слова: модернізація освіти, мовні стратегії, глобалізація, інформаційна революція, полікультурність, комунікаційний процес.

Анотація:
Однією з головних потреб сучасного глобалізованого світу є потреба інтенсивного спілкування. Задоволення цієї потреби, своєю чергою, формує виклики до мовної підготовки суб’єктів комунікаційного процесу. Вільне володіння однією зі світових мов – англійською, німецькою, французькою тощо – постає необхідною умовою, поза якою комунікаційний процес значно ускладнюється. Спілкування за допомогою словника чи перекладача має низку недоліків, головним з яких є адекватність/неадекватність розуміння співбесідника, осягнення предметного смислу комунікації. Перед нинішньою мовною освітою стоїть завдання пошуку та впровадження адекватної відповіді на виклики глобалізованого світу.
Зазначається, що виклики глобалізації – інтенсифікація міжнародного спілкування людей, міжкультурні наукові, освітні та релігійні обміни визначають принципово нову роль мовної освіти в сучасному інформаційному світі, націлену передусім на задоволення потреби особистості в швидкій адаптації до умов полікультурного світу, який весь час змінюється, а також реалізації інших потреб життєдіяльності людини в полікультурній і мультилінгвальній спільноті людей. Крім того, мовна освіта формує свідомість особистості та її здатність бути соціально мобільною в суспільстві, сприяє діалогу культур у світі та розв’язанню різноманітних проблем. В епоху інформаційної революції володіння мовою забезпечує високу комунікативну функціональність людини, а мовні стратегії мають бути спрямовані не лише на оволодіння основними видами мовленнєвої діяльності, а й на формування міжкультурної компетентності потенційних суб’єктів мовлення в сучасному багатомовному й багатокультурному світі.

Посилання
1. Ашиток Н. Мовна соціалізація дітей з особливостями психофізичного розвитку в умовах інформаційного суспільства // Молодь і ринок. 2014. № 4 (111). С. 17–21.
2. Баглай О. І. Концептуальні підходи до формування готовності майбутніх фахівців міжнародного туризму до міжкультурного спілкування // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2013. Вип. 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2013_1_3
3. Білецька І. О. Полікультурні тенденції сучасної вітчизняної іншомовної освіти // Педагогчний альманах. 2014. Вип. 21. C. 43–50.
4. Дракер П. Следующая информационная революция // Офис. 2000. № 9–10. С. 20–26.
5. Красовська Ю. О. Інтернаціоналізація вищої освіти в умовах глобалізації світового освітнього простору // Вісник Академії митної служби України. Серія: Економіка. 2011. № 2. С. 102–109. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vamsue_2011_2(46)__13.
6. Малиновська О. А. Міграційна політика Європейського союзу: виклики та уроки для України. Київ: НІСД, 2014. 48 с.
7. Пасинкова І. В. Система підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови в університетах США: дис. … канд. Пед. Наук. Київ, 2005. 193 с.
8. Першукова О. Багатомовна освіта – пріоритетний напрямок розвитку // Порівняльно-педагогічні студії. 2010. № 3–4. С. 38–47.
9. Подолянська Н. О. Основні тенденції розвитку мовної освіти в університетах США // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2014. № 10 (44). С. 182–191.
10. Ракитов А. Философия компьютерной революции. Москва: Политиздат, 1991. 287 с.
11. Словник термінів міжкультурної комунікації / Ф. С. Бацевич. Київ: Довіра, 2007. 208 с
12. Тадєєва М. І., Павлович Ю. П. Трансформація цілей сучасної іншомовної освіти школярів колишніх постсоціалістичних європейських країн у світлі вимог загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2013. Вип. 3 (56). С. 169–176.
13. Тарабанова Я. В. Мовлєнева соціалізація учнів на уроках української мови // Таврійський вісник освіти. 2016. № 2 (54). С. 153–160.
14. Тоффлер Е. Нова парадигма влади. Знання, багатство, сила: [пер. З англ.]. Київ: АКТФ, 2003.
15. Хоменко О. Аналіз мовної політики Європейського Союзу в контексті іншомовної підгтовки безнес-студентів в умовах глобалізації // Збірник наукових праць. 2014. Ч. 1. С. 395–401.
16. Яковлева О. Онтологічні, соціокультурні та історичні підвалини багатомовності в системі вищої освіти в Україні та у світі та їхні контексти // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. Наук. Праць. Філософія. 2012. Вип. 638–639. С. 2212–218.

Номер 1 2022

Вища Освіта України

Теоретичний та науково-методичний часопис

1–2 (84–85)’ 2022

DOI 10.31392/NPU-VOU.2022.1–2(84–85)

Повний текст за посиланнями буде доступний через рік після виходу друкованого видання

ЗМІСТ

СТОРІНКА ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА
Віктор АНДРУЩЕНКО
УДК 37.014.5
DOI 10.31392/NPU-VOU.2022.1–2(84–85).01
Післявоєнний світ науки та освіти: філософська рефлексія майбутнього                         5

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ ХХІ СТОЛІТТЯ: ПОШУК ПРІОРИТЕТІВ
Олена ЯЦЕНКО
УДК 1:316.4
DOI10.31392/NPU-VOU.2022.1–2(84–85).02
Агора антична та віртуальна: до проблеми трансформації соціальності і                        10

НОВІТНЯ НАУКА ТА СУЧАСНА ОСВІТА
Костянтин КОРСАК
УДК 930.85”634/636”(100+477)+140.8+338.22
DOI 10.31392/NPU-VOU.2022.1–2(84–85).03
Витоки українського та європейського архетипів у контексті нооантропології                18

ЧАС РЕФОРМ: МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИКА ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Петро СІКОРСЬКИЙ, Ігор КОЛОДІЙ
УДК 373.3
DOI 10.31392/NPU-VOU.2022.1–2(84–85).04
Кібернетичні вимоги до освітнього процесу у вищих навчальних закладах                    29

Владислава ЛЮБАРЕЦЬ, Аліна ЛЮБИМА
УДК: 377/378:006
DOI 10.31392/NPU-VOU.2022.1–2(84–85).05
Становлення конкурентоспроможності майбутніх фахових молодших
бакалаврів з інженерії програмного забезпечення                                                           38

Ганна КАШИНА
УДК 378
DOI 10.31392/NPU-VOU.2022.1–2(84–85).06
Розширення цифрових навичок науково-педагогічних працівників медичних
ЗВО в системі післядипломної освіти                                                                               44

ГУМАНІЗАЦІЯ ОСВІТИ ТА ВИХОВАННЯ
Марія ШЕРЕМЕТ, Дар’я СУПРУН
УДК 378:37.014.3:339.138
DOI 10.31392/NPU-VOU.2022.1–2(84–85).07
Промоція та маркетинг: стратегії модернізації вищої школи                                           51

Галина КОЗЛАКОВА
УДК 681.3:002
DOI 10.31392/NPU-VOU.2022.1–2(84–85).08
Організація науково-освітніх заходів в умовах дистанційних комунікацій                      57

Тамара ДУДАР, Тетяна САЄНКО, Маргарита РАДОМСЬКА, Андріан ЯВНЮК
УДК 373.5.091.27:741
DOI 10.31392/NPU-VOU.2022.1–2(84–85).09
Екологічна освіта англійською мовою у вищій школі                                                       63

СТОРІНКА МОЛОДОГО НАУКОВЦЯ
Інна ДОРОШЕНКО
УДК 37.014.542:81-13
DOI 10.31392/NPU-VOU.2022.1–2(84–85).10
Принципи модернізації мовних стратегій: виклики глобалізації                                     72

ІНФОРМАЦІЯ. РЕЦЕНЗІЇ. ПОВІДОМЛЕННЯ
Abstracting Review of Journal Articles                                                                                80
Contents                                                                                                                              86
До уваги авторів                                                                                                                 87