2022-1-2_01
Післявоєнний світ науки та освіти: філософська рефлексія майбутнього
Віктор АНДРУЩЕНКО доктор філософських наук, професор, академік НАПН України, член-кореспондент НАН України, ректор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Президент асоціації ректорів педагогічних університетів Європи, головний редактор часопису (м. Київ)
УДК 37.014.5
DOI 10.31392/NPU-VOU.2022.1–2(84–85).01
Завантажити
(повний текст статті буде доступний через рік після випуску друкованого видання)
Ключові слова: російсько-українська війна, російський агресор, освіта, світова цивілізація, миролюбний світогляд.
Анотація:
Розгляд цього питання має важливе академічне, психологічне й політичне значення. У будь-якій ситуації, а особливо в умовах війни, яку розв’язав проти України колишній «старший брат» – російський агресор, ми – освітяни і науковці – маємо працювати, надавати студентам якісну освіту, розвивати наукові дослідження, посилювати міжнародні контакти з провідними зарубіжними університетами, викладачами, науковцями, а головне – роз’яснювати молоді і студентам, як і суспільству, глибину того злочину проти України і людства загалом, яким просякнута нинішня політика Росії. Уважний розгляд подій, що відбуваються (розгортаються) в сучасному інформаційному полі, дозволяє зробити висновок, що в їх епіцентрі знаходяться питання історії, зокрема філософії історії, сконцентровані навколо витоків українського люду, сутності створеної ним культури, можливостей та напрямів незалежного розвитку суспільства і держави. Протидія спробам агресивного спотворення української історії та культури засобами освіти, науки і культури постає нині як одне з першочергових завдань боротьби за свідомість українського народу, що, власне, і є центральною проблемою освіти майбутнього, її філософії та аксіології.
Посилання
1. Мироненко П. Збочена Росія та ознаки Третьої світової війни. Нотатки із щоденника політолога. Київ: Вид-во Політія, 2022. 208 c.
